«Психічне здоров’я дітей: що мають знати батьки»

Дата: 06.06.2025 08:45

Кількість переглядів: 33

 
         Діти, як і дорослі, можуть мати труднощі з психічним здоров’ям. Особливо в умовах війни, коли постійні повітряні тривоги, стрес і невизначеність впливають на вразливу психіку дитини. Поведінкові зміни, емоційні зриви, проблеми зі сном — це сигнали, що дитина може потребувати підтримки.
         Розпізнати ці ознаки не завжди просто. У ранньому віці діти ще не вміють чітко висловлювати свої емоції або пояснювати, чому поводяться певним чином. Батькам важливо бути уважними до змін у поведінці, настрої чи звичках дитини.

~ Сигнали, що можуть свідчити про емоційні труднощі:

• Постійна засмученість упродовж двох або більше тижнів.

• Уникання спілкування, ізоляція.

• Емоційна нестабільність, спалахи гніву, дратівливість.

• Різкі зміни у звичках — сні, харчуванні, поведінці.

• Часті скарги на головний біль чи біль у животі без медичних причин.

• Проблеми з концентрацією, погіршення успішності.

• Відмова від школи чи звичних занять.

• Неконтрольована або ризикована поведінка, яка може нашкодити  дитині чи іншим

• Розмови про смерть або самогубство.

• Самоушкодження або згадки про нього.

       Якщо ви помітили подібні ознаки — не відкладайте звернення до педіатра, сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров’я. Поговоріть з учителями, друзями, родичами або людьми, які доглядають за дитиною — їхні спостереження можуть допомогти фахівцеві краще зрозуміти ситуацію.

~ Особливості підліткового віку: чому важливо бути поруч

       У підлітковому віці емоційні бурі — частина розвитку. Лімбічна система (відповідає за емоції) розвивається швидше, ніж префронтальна кора (логіка й самоконтроль), тому в цьому віці особливо висока схильність до ризикованої поведінки: експерименти з алкоголем і наркотиками, небезпечні «челенджі», пошук гострих відчуттів.

~ Що можуть зробити батьки:

• Будьте опорою. Підліткам потрібен дорослий, який залишається спокійним у складні моменти.

• Говоріть відверто. Без засудження чи моралі. Пояснюйте не лише що не можна, а чому саме.

• Пропонуйте альтернативи. Прагне адреналіну — запропонуйте спорт або волонтерство. Хоче самостійності — дайте вибір і відповідальність.

• Підтримуйте, не знецінюйте. Уникайте фраз на кшталт «не вигадуй». Краще: «Я бачу, що тобі важко. Хочеш поговорити?»

Будьте присутні у цифровому житті. Обговорюйте контент, який переглядає дитина. Це турбота, а не контроль.
 
 Психічне здоров’я — не менш важливе за фізичне. Вчасна увага батьків може змінити життя дитини.
 

« повернутися