Трихінельоз та його профілактика
Трихінельоз – досить поширене паразитарне захворювання. Особливе значення це захворювання має в зв`язку з тим, що може передаватися людині, викликаючи у людей важкі наслідки, аж до летальних випадків.
Трихінельоз – хвороба, яка викликається круглими нематодами (черв’яками – паразитами) роду трихінели (Trichinella spiralis), зустрічається у людей і різних тварин. Трихінельоз – природно-вогнищева хвороба, оскільки головним його біоносієм є звірі, що мешкають в лісах. Нематоди легко адаптуються в тілі майже 70 видів ссавців, які стають носіями захворювання. Свині, вирощувані на домашньому обійсті, підхоплюють трихінельоз від дрібних гризунів, таких як щури, а також коли їх годують залишками їжі, необробленої термічно. Людина може легко заразитися на трихінельоз, якщо буде їсти інвазоване м’ясо сирим чи погано обробленим термічно.
Вироби з такого м’яса (особливо сиров’ялена продукція) також дуже небезпечні для людей, вони містять личинки паразита. Люди один одного заражати не можуть. Цикл розвитку паразитів у людей і звірів відбувається за одним із типів і складається з декількох фаз: кишкової, міграційної.
Люди найчастіше хворіють на трихінельоз через свою безпечність. Зараження людини на трихінельоз можливо тільки при вживанні в їжу свинини, м`яса дикого кабана, м`яса коней, зараженого личинками трихінел і яке не пройшло термічну обробку. Слід пам`ятати що соління, копчення, в`ялення, маринування м`яса не знищують личинки гельмінтів, а при заморожуванні вони гинуть тільки через 29-35 год при мінус 50-70 °С. Перші ознаки зараження людини на трихінельоз проявляються, як правило, на 4-6 день від зараження. Хвороба може виникати у стертій (легкій) і у тяжкій формі. Форма перебігу трихінельозу у людей залежить від кількості личинок, які проковтнула людина і від стану його імунної системи.
Яким чином можливе зараження?
Механізм зараження – фекально-оральний, шлях передачі – харчовий. Провідним фактором передачі є недостатньо термічно оброблене м’ясо домашніх і диких тварин, що містить живі інкапсульовані личинки трихінел.
При перетравлюванні зараженого м’яса личинки звільняються у шлунку, потім із їжею потрапляють до тонкого кишківника, де через добу перетворюються на самців і самок, які й народжують личинок. Запліднені самки за допомогою головного стилета прикріплюються до слизової оболонки кишки та за добу досягають статевої зрілості. Через 80-90 год після зараження людини чи тварини самки народжують личинок. Дорослі трихінели живуть в кишківнику від 10 до 56 діб у тварин і 45-56 діб – у
людини. За життя одна самка в організмі різних тварин народжує від 200 до 2000 личинок, в організмі людини, в середньому 1500 личинок.
Через 3-4 доби після зараження на трихінельоз самки народжують личинок, які потрапляють спочатку в лімфатичні, потім і в кровоносні судини, і активно мігрують по всьому організму до поперечносмугастих м’язів. У паренхіматозних органах личинки гинуть, але проникаючи в скелетні м’язи, швидко ростуть, набувають спіралеподібної форми і через 3 тижні стають інвазійними.
«…Личинки стійкі до соління, копчення, нетривалого заморожування і гинуть тільки при нагріванні до певних температур. Вони надзвичайно стійкі до високих температур, тому звичайні способи кулінарної обробки не спричиняють їх загибелі…”
Симптоми трихінельозу залежать від фази захворювання:
1. Фаза інвазії: розвивається днів через сім від моменту зараження на трихінельоз. Саме через такий період розмноження гельмінтів досягає найвищої активності. Хворого нудить, з’являється нудота, він відчуває огиду до їжі. У животі різь і кольки, діарея.
2. Фаза дисемінації: трихінели переселяються у м’язові тканини (днів через десять). Для даної стадії характерними є наступні симптоми трихінельозу: біль у руках-ногах, підвищення температури тіла, набряки обличчя. У тяжких випадках страждають ЦНС, дихальна і судинна системи.
3. Фаза інкапсулювання з ерозіями у м’язах: настає в період лікування, через сім діб після дисемінації. Личинки збудника, розносячись по кровотоку, осідають у певних м’язах.
4. Набряковий синдром (набрякають повіки та обличчя, запалюються очі, на 2-му тижні хвороби)
5. На 2-4 тижні розвивається ураження серця, легень, центральної та периферичної нервової системи, які можуть бути причиною летального результату.
Любителям шашликів, баликів, корейки, солонини і строганини сирокопчених ковбас і сосисок слід пам`ятати, що “не все на пожиток, що в рот полізло”. “На око” не можна визначити, чи містить м`ясо личинки трихінел.”
Заходи профілактики трихінельозу:
- в приватному секторі категорично забороняється подвірний забій тварин без ветеринарно-санітарного контролю;
- забій свиней допускається лише на забійних пунктах і майданчиках під контролем ветпрацівника з обов’язковою трихінелоскопією (дослідження зрізів м'яса та наявність личинок трихінел);
- категорично забороняється реалізація свинини, м'яса диких тварин без клейма ветсанекспертизи;
- категорично забороняється купувати м’ясо в місцях несанкціонованої торгівлі;
- необхідно споживати м’ясо добре просмаженим або провареним.
Термічна обробка м’яса проводиться упродовж 2,5-3 години;
Бережіть своє здоров’я, своїх рідних та близьких людей!
