Належне облаштування та експлуатація індивідуальних колодязів
Використання води для пиття є однією з найважливіших потреб людини. Але треба пам’ятати, що вода може бути одним із факторів передачі інфекційних захворювань, в першу чергу – кишкових інфекцій. Крім кишкових інфекцій, через питну воду можуть і інші інфекційні захворювання.
Джерелом питного водопостачання в більшості населених пунктів є колодязі та каптажі.
При виборі місцевлаштування колодязя необхідно враховувати те, що він має бути розташований на незабрудненій та захищеній місцевості, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 50 м від вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, старих покинутих колодязів тощо. Влаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються повінню, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених, а також на проїзній частині вулиць – забороняється.
При влаштуванні колодязів необхідно дотримуватись таких вимог: стінки колодязів повинні бути щільні, без шпарин, здатні ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку ( дощових і талих вод). Для облицювання стінок, в першу чергу, рекомендуються бетонні або залізобетонні кільця; при їх відсутності дозволяється використання кераміки, цегли, каменю, дерева. Каміння для колодязів необхідно використовувати із міцних стійких порід, укладати на цементному розчині, так само, як бетонні чи залізобетонні кільця.
Підводну частину стінок потрібно заглиблювати (не більш ніж на 1 м) у водоносний горизонт для кращого його розкриття та збільшення шару води.
Верх повинен бути не менше, як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення верх необхідно закривати кришкою з металу чи дерева (залізобетонним перекриттям з люком) та зробити дашок. Колодязі закриті зверху, обладнують вентиляційною трубою, виведеною вище поверхні землі не менше ніж на 2 м, отвір необхідно захистити ковпаком із сіткою.
Для підйому води рекомендується застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насосу обладнують колодязь коловоротом або “журавлем” із відром для загального користування, міцно прикріпленим. Біля колодязя необхідно влаштовувати лавку для відер.
Для захисту від забруднення поверхневими стоками необхідно влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя. З тією ж метою навколо необхідно робити “замок” із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2м і шириною 1м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше 2м на основі з щебеню товщиною 15-20 см.
Перед введенням в експлуатацію рекомендується виконати тривале відкачування води декілька повних об’ємів, дезінфекцію та повторне відкачування води до зниження залишкових кількостей дезінфектанту до норми.
Користуючись колодязем, велику увагу необхідно приділяти його захисту від забруднення і періодично ремонтувати, запобігати нагромадженню мулу, що погіршує смак і запах води, та який є сприятливим середовищем для розмноження патогенних мікроорганізмів. З цією метою його треба періодично – не рідше раз на рік очищати та цілком відкачувати воду. Після кожного ремонту або очищення рекомендовано проводити дезінфекцію споруд та води деззасобами дозволеними МОЗ України.
Територію поблизу колодязя треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку.
У радіусі 50 м навколо колодязів не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.
Забороняється облаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.
Забороняється використовувати для підйому води із колодязя громадського користування ємкості, які приносять споживачі, а також набирати воду із відра загального користування посудом, що належить споживачам.
Для утеплення і захисту колодязів від замерзання можливо використовувати пінобетон, мати із чистої соломи, сіна, стружки тощо, але при цьому зазначений матеріал не повинен потрапляти у водозабір. Забороняється використовувати для цієї мети гній, перегній та інше.
Після зими воду з колодязів (свердловин) для питних цілей необхідно кип'ятити, особливо з тих колодязів, в яких змінюється рівень води. Після паводків на початку весни необхідно колодязь спорожнити, почистити та продезінфікувати в ньому воду за допомогою хлорвмісних речовин.
Регулярно проводити лабораторні аналізи води на наявність хімічних та мікробіологічних забруднень.
У разі виявлення забруднень негайно вживати заходів для їх усунення.