Ехінококоз – це смертельно небезпечно!
Щодня ми контактуємо з сотнями мільйонів живих організмів і деякі з них є особливо небезпечними та можуть стати причиною важких захворювань. Одним з таких є ехінококоз.
Ехінококоз – це небезпечне паразитарне захворювання, тяжка хронічна хвороба, яка викликається паразитуванням личинки гельмінта ехінокока. Характеризується хронічним перебігом та розвитком специфічних кіст в печінці, легенях, головному мозку та інших внутрішніх органах.
При ехінококозі людини головним джерелом зараження є собаки, які з випорожненнями виділяють у зовнішнє середовище яйця ехінококу. Собаки уражаються ехінококозом при поїданні м’ясних відходів (печінки, легень та інших органів) після забою хворих на нього забитих сільськогосподарських тварин. Можливе зараження собак також при згодовуванні їх продуктами полювання – уражених органів або трупів диких травоїдних тварин. Яйця ехінокока здатні тривалий час зберігатись у навколишньому середовищі.
Основну роль у зараженні ехінококозом людини через брудні руки відіграє її близьке спілкування з інвазованими собаками у побуті (погладжування, цілування тощо), на шерсті яких є яйця гельмінта, і може занести їх через рот у свій організм. Зараження людини частіше відбувається в осередках ураження тварин ехінококозом при вживанні в їжу забруднених яйцями ехінококу немитих овочів, зелені, ягід, фруктів, води, або вживання зараженого м’яса.
У чому полягає небезпека зараження та які прояви захворювання?
Важливими загальними симптомами ехінококозу у людини є періодичний розвиток алергічної реакції (кропив’янка, свербіння тощо). Попадання у кров значної кількості вмісту ехінококового пухиря може призвести до анафілактичного шоку.
Ехінокок у людини частіше локалізується у печінці (45-85%) і легенях (10%). При ехінококозі печінки хворий скаржиться на тиснення і біль в правому підребер’ї або надчеревній ділянці. Клінічні прояви виникають, коли ехінококові пухирі вже досягають значних розмірів. Дуже небезпечні ускладнення при розриві пухиря або його нагноєння: відбувається обсіменіння черевної порожнини і розвитку в ній множинних ехінококових пухирів та перитоніту.
При ехінококозі легень є відчуття здавлювання в грудях, сухий і тривалий кашель, кровохаркання, задишка. Пізніше спостерігаються випинання відповідної половини грудної клітки, зміщення сусідніх органів.
При ураженні ехінококом головного мозку є головний біль, запаморочення, блювота. Можливі паралічі, парези, психічні розлади, судомні напади. У випадках ехінококозу селезінки, нирок, кісток, м’язів переважають симптоми, що імітують процес розвитку пухлини.
Як діагностувати хворобу?
З інструментальних методів діагностики застосовують рентгенологічне обстеження, радіоізотопне і ультразвукове дослідження печінки, лапароскопію. При ехінококозі легень рентгенологічно виявляють кулясту тінь від ехінокока, яка лежить у незміненій легеневій тканині.
Яке лікування при ехінококозі?
Оперативне втручання є основним методом лікування незалежно від локалізації процесу, а виявити кісту допоможе обстеження (УЗД/МРТ) або серологічним методом (досліджується кров).
Крім основного, хірургічного методу лікування, в останній час результативним є і консервативне лікування за допомогою сучасних медикаментозних препаратів (але воно є ефективним при невеликих розмірах кіст та після операції).
Як можна попередити захворювання?
Регулярно проводити дегельмінтизацію собак - з грудня по квітень через кожні 45 днів, з травня по листопад через 30 діб.
Також необхідно:
- не допускати контакту собак з людською їжею та посудом;
- не згодовувати тваринам продукти забою, уражені ехінококовими міхурами;
- дотримуватись правил особистої гігієни при контакті з тваринами, уникати контакту з бродячими тваринами;
- ретельно мити руки перед вживанням їжі;
- не вживати в їжу немиті фрукти, овочі, зелень;
- не купувати м’ясо та м’ясопродукти на стихійних ринках.
Бережіть своє здоров’я, своїх рідних та близьких людей!
