Сьогодні Україна вшановує пам'ять жертв голодоморів
Шановна Барвінківська громадо!
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
І хоча ці події з кожним днем віддаляються в часі, вони не втрачають свого скорботного і трагічного значення. Адже це чи не найжахливіша сторінка в історії нашого народу. Голодомор став не тільки національною трагедією, а й окремою сторінкою в історії України, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Цьогоріч ми вчетверте вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива. Ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.
Усі українці повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі. Сьогодні висловлюємо співчуття нащадкам родин загиблих. Нехай Господь Бог прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії, любові.
Роки минають, але пам’ять не минає – вона вічна. Ті жахливі події, страхіття та біль, які пережив наш народ забути неможливо. Ми з вами — це жива пам’ять про незліченні втрати нашого народу, про мільйони невинно заморених голодом.
У 20-х, 30-х і 40-х роках минулого століття «совєти» намагалася приховати масові вбивства українців. Закопували правду разом із жертвами у братських могилах. Брехали, заперечували, перекручували історичні факти. І сьогодні московія продовжує діяти так само, використовуючи ті ж злочинні методи.
Голодомор і нинішня війна – почерк одного звіра! Як і тоді російська федерація знищує наші міста та села, знищує нашу інфраструктуру, намагається вкотре знищити наш народ та наше право жити на своїй Богом даній землі!
На наших очах сьогодні Україну знову безжалісно атакує ворог, який не приховує своїх злочинних намірів: знищити Україну та українську ідентичність. Десятки населених пунктів стерті з лиця землі, тисячі мирних українців стали жертвами обстрілів і бомбардувань, були закатовані й розстріляні на окупованих територіях.
Московські нелюди ще до початку вторгнення готували для українців новий, ще страшніший сценарій. Кремлівська верхівка, очолювана осатанілим путіним, як показала дійсність, це вірні послідовники кривавого сталіна.
Але сьогодні в нас є своя держава і Збройні Сили України. Новий масштабний геноцид не відбувся. Нас рятують Герої сучасності, яких так бракувало у далекому 1932 році.
Тому цього року українці вшановують жертв під гаслом: «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну». Саме українські воїни стоять на сторожі того, щоб на столах українців завжди був хліб. Щоб більше ніколи на багатій українській землі люди не гинули від голоду. Щоб більше ніколи нашу землю не топтала нога окупанта.
Тож молимося за мільйони душ, яких втратила наша земля. Нехай сьогодні свічки пам’яті в українських оселях будуть символом вогню мільйонів українських сердець, які вшановують пам'ять закатованих голодом українців.
У глибокій скорботі схилімо наші голови на знак пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму, воєнної агресії рашистів.
Зігріємо своїм теплом і підтримаємо Героїв, хто зараз протистоїть ворогу на передовій. Вони - ангели-охоронці української нації.
Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботи, та молитвами за їх упокоєння! Нехай наша пам’ять про минуле, наша православна віра додадуть сил кожному українцю!
Бажаю, щоб на нашому столі завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи не бачити голоду в очах наших дітей, щоб їх дитинство було щасливим і ситим, а наші люди завжди мали достаток, держава була могутньою, процвітаючою, з високим рівнем добробуту.
Світла пам’ять безвинно загиблим!
Слава Україні! Слава українському народу!
З повагою та шаною, Барвінківський міський голова Олександр БАЛО.
