Барвінківська територіальна громада
Харківська область, Ізюмський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

77 РОКІВ У ПАМ'ЯТІ БАРВІНКІВЧАН

Дата: 29.10.2021 09:27
Кількість переглядів: 2186

 

        

           28 жовтня на Барвінківщині відбулися пам’ятні заходи до 77-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України. Тих, хто не повернувся з фронтів Другої світової війни, вшанували хвилиною мовчання й покладанням квітів до пам'ятника загиблим Барвінківчанам представники організацій і трудових колективів міста.

         День визволення України від фашистських загарбників — свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Свято встановлене відповідно до Указу Президента України від 20 жовтня 2009 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…».

         В ході минулої війни (1941—1945 рр.) саме на території України відбувалися ключові битви за визволення Європи від нацизму. Під час вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 — жовтня 1944 було проведено низку наступальних операцій.

         Завершилося вигнання нацистських окупантів з України повним витісненням угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося в результаті здійснення радянськими з’єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції. 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України.

         Місто Барвінкове і район у роки  тієї війни були без перебільшення плацдармом, який відігравав у протистоянні радянських і німецько-фашистських військ визначну роль. У січні й травні 1942-го, у лютому-березні 1943-го, і, нарешті, у визвольному вересні 1943 року тут велися масштабні бої. Біля двох років тривала окупація, майже 17 місяців по Сіверському Дінцю проходила лінія фронту, а активні бойові дії в нашому районі тривали понад  півроку. Радянський Генштаб і гітлерівський Вермахт, розуміючи, що Барвінкове є своєрідними воротами Донбасу, кидали на його штурм і оборону величезні людські і матеріальні ресурси. Окрім того, Барвінківський виступ, що утворився внаслідок зимової наступальної кампанії Червоної Армії (січень-квітень 1942 року), вважався зручним плацдармом для наступу на Харків, який планувалося визволити вже в травні 1942-го. Отож героїчних і трагічних моментів у воєнній історії міста досить багато. Про одні з них багато писали в періодиці, мемуарній літературі, про інші ж, як «барвінківський котел» (травень 1942 р.), друге оточення радянських військ у лютому 1943 року, з різноманітних причин замовчувалися. Запеклі битви у місті тривали за кожний квадратний метр території і кожен з них политий людською кров'ю. У повоєнні роки на території міста віднайдено багато місць катування і страт військовополонених, мирних жителів – це також трагічні сторінки минулої війни.

         У чотирьох братських похованнях міста знаходиться прах 3060 радянських воїнів. З усіх похованих ми знаємо імена лише 375 бійців і командирів, тобто сім з восьми похованих нам невідомі. По Барвінківському району ці цифри становлять відповідно, 8027 і 1499 чоловік. А прах скількох червоноармійців і досі знаходиться не упокоєним у балках, ярах, на полях, бо в тих далеких 41-му і 42-му селяни часто підбирали загиблих і ховали у ними ж виритих окопах, у воронках від бомб і снарядів. А потім зі смертю старих і цілих сіл обривалася й та ниточка пам’яті. Вже 77 років минуло після тієї страхітливої війни, а більшість із них все ще перебуває у статусі «без вісти». Наче розчинилися у космічній вічності.

         Війна зібрала щедру данину і з барвінківчан: з фронтів не повернулося 4673 наших земляків. З 1020 чоловік, призваних Барвінківським райвійськкоматом тільки в роки війни, на фронті загинуло 352, померло від ран 85, 583 – пропали без вісти.

         І на цьому барвінківський рахунок не обривається. Скільки загинуло цивільного населення  у 1941-1943 роках від голоду, хвороб, бомбардувань, артобстрілів та від рук катів? Скількох було вивезено на примусову працю в Німеччину – в основному молодих юнаків і дівчат? Лише 17 травня 1942 року під час жахливого фашистського авіанальоту на Барвінкове загинуло сотні людей. Та хто їх тоді рахував, як і хлопчаків та дівчат у балках, які тікали до Ізюма і були розстріляні з літаків і танків ворога…

         За мужність і героїзм, проявлені в наступальних боях на території району, тисячі бійців і командирів удостоєні військових державних нагород. А 10 уродженців Барвінківщини за бойові подвиги отримали за час війни високе звання Героїв Радянського Союзу.

         Минають роки, десятиріччя, ростуть нові покоління. Але в пам’яті людській зберігаються чорні роки війни, її величезні жертви. Барвінківчани свято шанують пам'ять про тисячі своїх земляків, які не повернулися з війни, які віддали своє життя за свободу і незалежність Вітчизни.

         Не згасає і ніколи не згасне пам'ять і про воїнів, які загинули під час визволення району і поховані на нашій землі. Вічна їм пам'ять.         

         Дорогі друзі! Сердечно поздоровляю всіх жителів міста і міської територіальної громади з 77-ю річницею визволення України від фашистських окупантів. Бажаю всім міцного здоров’я, щастя, благополуччя, добра і миру.

Олександр Бало, Барвінківський міський голова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора